Як співтворення громадських місць сприяє демократизації спільноти

Це уривок з тексту, який команда «Нашого місця» підготувала для Placemaking Europe. Ви можете прочитати повний текст англійською за цим покликанням.

Коли команда «Нашого місця» розпочала проєкт, повномасштабна війна з росією тривала вже рік. На той момент українці зосереджували зусилля на допомозі армії та відновленні критичної інфраструктури. Решту проєктів відкладали до перемоги. Однак досвід нашої команди показує, що співтворення громадських місць було і є вкрай актуальним. Воно варте зусиль, навіть під час війни.

Потреба у підтримці зросла, а способи її отримати погіршилися

«Поки війна триває, запит на громадські простори збільшується, оскільки українці відчувають накопичення втоми. Нам потрібно більше підтримки та людських зв'язків. Тимчасом в громадах, які були нещодавно звільнені від окупації, часто не вистачає навіть базових способів рекреації. Російська війна знищила багато громадських місць, що залишилися після радянської окупації та наступних тридцяти років незалежності», ділиться Юрій Грановський, фасилітатор, дизайнер та урбаніст. Для Юрія це сигнал, що створення громадських просторів стало ще важливішим ніж до повномасштабного вторгнення.

Для відбудови України треба єдність

Через російську агресію багато громад стикаються з руйнуванням. У Макарові понад 40% будівель та 60% інфраструктури були зруйновані. Ефективна відбудова потребує обʼєднаних зусиль спільноти. «Громада стає об'єднаною, коли її учасники ідентифікують себе з місцевістю, розуміють, як ефективно співпрацювати та домовлятися. Це важливо, оскільки зараз українцям не підходить настрій "очікувати допомогу"; замість цього потрібно об'єднуватися та брати на себе ініціативу», вважає Андрій Батін, дизайнер та урбаніст.

Нам потрібно навчитися поважати досвід та почуття інших

Війна — не монолітний досвід. Українське суспільство має різні травматичні досвіди. Деякі служать в армії, деякі перебувають в окупації, деякі втекли з будинку у вогні і так далі. «Ця різниця досвідів стосується навіть такої близької відстані, як між Києвом і Макаровом», говорить художниця Вероніка Мол. «Адже люди в Макарові перебували під окупацією, а люди в Києві — ні. Проєкт "Наше Місце" й обговорення навколо нього пропонують такий формат діалогу, де громада може досягти спільного розуміння, визнати потреби й досвіди один одного, та поставитися з повагою до поглядів інших».

‍